Михайло Гайворонський і його контакти зі Станіславом Людкевичем

Михайло Гайворонський і його контакти зі Станіславом Людкевичем

Михайло Гайворонський і його контакти зі Станіславом Людкевичем

Продовжуючи цикл лекцій про персоналій з оточення С. Людкевича, Музей С. Людкевича запрошує у четвер 27 квітня 2023 р. о 14 годині на лекцію старшого наукового працівника музею Якима Горака, присвячену постаті Михайла –Ореста Івановича Гайворонського (1892 – 1949) – українського композитора, військового діяча, хорового і оркестрового диригента, музичного педагога, скрипаля, музичного критика, головного диригента та інспектора військових оркестрів Армії УНР, видатного музично-громадського діяча української еміграції міжвоєнного та воєнного часу. Лекція розкриватиме життєву долю і загальну характеристику творчості композитора, який здобувши музичну освіту, працювавши у Вищому музичному інституті у Львові, став активним діячем Українського Січового Стрілецтва, був автором низки відомих нині стрілецьких пісень, а у 1923 р. емігрував до США.
Саме на американський період життя Гайворонського припадає його листування з С. Людкевичем, основною тематикою якого було бажання популяризувати українську музичну культуру на американському континенті. Саме для цього М. Гайворонський доклався до організації у США «Української консерваторії», був також організатором і керівником різних музичних колективів – як хорових так і оркестрових. У листах просить С.Людкевича присилати свої твори того часу (обробки народних пісень, фортепіанні переклади увертюр М. Вербицького, відредаговану С. Людкевичем партитуру «Запорожця за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського зі вставною дією, написаною С. Людкевичем та ін.), аранжував їх для інших складів, виконував їх на концертах в Америці і в оригінальному, і аранжованому варіантах. Активні контакти через С. Людкевича М. Гайворонський підтримував музичним життям Галичини: підтримував ініціативи Музичного Товариства ім. М. Лисенка щодо організації курсів диригентів, був членом СУПРОМу, дописував до журналу «Українська музика» фінансово спомагав Вищий музичний інститут, надсилав свої твори для виконання. С. Людкевич зі свого боку дуже доброзичливо відгукнувся рецензією на хорові опрацювання М. Гайворонським кантів з Почаївського Богогласника.
Лекція ілюструватиметься матеріалами з фондів музею.