Станіслав Людкевич та його попередники Віктор Матюк і Остап Нижанківський

Станіслав Людкевич та його попередники Віктор Матюк і Остап Нижанківський

У продовженні циклу лекцій про контакти С. Людкевича з діячами
мистецтва і науки свого часу пропонуємо у середу, 12 жовтня 2012 року о 13 годині розповідь старшого наукового співробітника музею Якима Горака про контакти композитора з представниками старшої від нього генерації українських композиторів Галичини, творчість яких увійшла у золоту скарбницю української
музики, Віктором Григоровичем Матюком (1852 – 1912) та Остапом Йосиповичем Нижанківським (1863 – 1919). Перший з них – хоч і молодший сучасник М. Лисенка, але у творчості – послідовник долисенківської, перемишльської композиторської школи. До Каровв – села, де парохом був В. Матюк, С. Людкевич їздив 1910 р,, розшукуючи рукописи М. Вербицького, Після смерті композитора, С. Людкевич написав про нього статтю, а також спричинився до вшанування пам’яті В. Матюка – встановлення пам’ятника на його могилі (1937р.), придбання для Музичного товариства ім. М. Лисенка рукописів отця-композитора, видання його неопублікованих творів. Другий, Остап Нижанкіський – представник т.зв. «лисенківської школи» в Галичині, яка засвоїла і розвинула
впливи творчості М. Лисенка. З О. Нижанківським С. Людкевича поєднувало більш насичене і різностороннє спілкування (надсилав йому перші музичні твори для оцінки, брав участь у студентських артистичних хорових мандрівках під
батутою О. Нижанківського, виступав разом з ним на концертах як диригент). Обидвох композиторів об’єднувало те, що вони не мали фахової музичної освіти,
а будучи сільськими священниками, попри весь талант, творчий потенціал і життєві здобутки, не могли в належній мірі розвинути своєї діяльності і творчості.
Тому в оцінках їх творчих постатей С. Людкевич у своїх статтях говорить про «змарновані таланти», без діяльності яких немислимий однак дальший розвиток музичної культури Галичини, а також наполягає (і своїм прикладом сам започатковує) на необхідності збору їх рукописів, творів, вивчення їх для переоцінки їх ролі і місця в історії української музики. Фактаж взаємин С. Людкевича ілюструватиметься експонатами з фондів музею. Лекція приурочується пошануванню 170-річного ювілею Віктора Матюка.